Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розстріляний
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розстріляти 1-3).
|| розстріляно, безос. присудк. сл.
|| у знач. ім. розстріляний, -ного, ч. ; розстріляна, -ної, ж. Людина, яку розстріляли.
2》 у знач. прикм. Використаний при стрільбі (про гільзу від патрона і т. ін.).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розстріляний


матиме такий вигляд: Що таке розстріляний