Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розпуття
-я, с. 1》 Перехрестя двох або кількох доріг; роздоріжжя.
Стояти (бути і т. ін.) на розпутті — перебувати в стані нерішучості, вагатися.
2》 діал. Бездоріжжя.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розпуття


матиме такий вигляд: Що таке розпуття