Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розпутник
-а, ч. Той, хто веде розпутне життя; розпусник.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розпутник


матиме такий вигляд: Що таке розпутник