Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розпусник
-а, ч. Той, хто зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя.
-а, ч. Той, хто зневажає норми моралі, веде аморальний спосіб життя.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: розпусник
матиме такий вигляд: Що таке розпусник
матиме такий вигляд: розпусник
матиме такий вигляд: Що таке розпусник