Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розпука
-и, ж. Безнадія, відчай.
|| Душевний біль, страждання. Впадати в розпуку.
-и, ж. Безнадія, відчай.
|| Душевний біль, страждання. Впадати в розпуку.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: розпука
матиме такий вигляд: Що таке розпука
матиме такий вигляд: розпука
матиме такий вигляд: Що таке розпука