Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розпорядник
-а, ч. Той, хто розпоряджається, керує ким-, чим-небудь і відповідає за нього.
|| Володар, власник чого-небудь; господар.
|| Рушійна сила чого-небудь.
Розпорядник кредиту — керівник підприємства, установи, організації, уповноважений розпоряджатися бюджетними асигнуваннями.
-а, ч. Той, хто розпоряджається, керує ким-, чим-небудь і відповідає за нього.
|| Володар, власник чого-небудь; господар.
|| Рушійна сила чого-небудь.
Розпорядник кредиту — керівник підприємства, установи, організації, уповноважений розпоряджатися бюджетними асигнуваннями.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: розпорядник
матиме такий вигляд: Що таке розпорядник
матиме такий вигляд: розпорядник
матиме такий вигляд: Що таке розпорядник