розподільник
-а, ч. 1》 Пристрій, машина і т. ін. для розподілення чого-небудь (електричного струму, газу, води, добрива тощо).
2》 іст. У період існування карткової системи – магазин, в якому розподілялися між прикріпленими до нього особами товари відповідно до встановлених норм.
3》 тех. У двигуні внутрішнього згоряння – механізм, що забезпечує вчасне подання струму на свічки запалення; трамблер.