розписка
-и, ж. 1》 Дія за знач. розписати, розписувати 1-3).
2》 Документ із підписом, який засвідчує одержання чого-небудь.
Платіжна розписка — письмове засвідчення оплати за борговим зобов'язанням.
Здавати під розписку — здавати щось кому-небудь, вимагаючи письмового свідчення про це.