розпирати
-аю, -аєш, недок. , розперти, -зіпру, -зіпреш, док. , перех. 1》 Тиском, напором ізсередини викликати розширення, збільшення в об'ємі чого-небудь.
|| безос. , розм. Робити здутим; роздувати.
|| безос. , розм. Викликати опух; розпухати.
|| безос. , розм. Починати дуже товстіти; ставати надмірно товстим, гладким.
2》 перен. , розм. Руйнувати, порушувати цілісність чого-небудь.
3》 перен. Оволодівати ким-небудь, переповнювати, охоплювати когось (про почуття, стан, настрій, думки і т. ін.).