Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розпачливий
-а, -е.1》 Який виражає розпач; сповнений, перейнятий розпачем.
|| Який впав у розпач; охоплений розпачем.
|| у знач. ім. розпачливий, -вого, ч. ; розпачлива, -вої, ж. Людина, що впала в розпач, піддалася розпачу.
2》 Дуже тяжкий; безпорадний, безвихідний.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розпачливий


матиме такий вигляд: Що таке розпачливий