Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розпач
-у, ч. Стан сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності; відчай.
Впадати в розпач — піддаватися почуттю сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності.
З розпачу — будучи охопленим почуттям сильного душевного болю, безнадійності, безвихідності.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розпач


матиме такий вигляд: Що таке розпач