Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розпаскуджений
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розпаскудити.
2》 у знач. прикм. Який розпаскудився, набув поганих нахилів, звичок; розбещений, зіпсований.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розпаскуджений


матиме такий вигляд: Що таке розпаскуджений