розносити
I рознос`итидив. розношувати.
II розн`осити
-ошу, -осиш, недок. , рознести, -су, -сеш; мин. ч. розніс, -несла, -ло; док. , перех.
1》 Носячи, доставляти що-небудь багатьом у різні місця.
|| перен. Переходячи, пересуваючись з місця на місце, переносити і розповсюджувати (хвороби і т. ін.).
|| розм. Поширювати, доводити до відома багатьох (чутки, поголоски, новини і т. ін.).
|| перен. , розм. Передавати (про засоби технічного зв'язку).
2》 Розподіляючи, записувати в різних місцях.
3》 розм. Розкрадати, розтягувати частинами (майно, добро).
4》 перев. у сполуч. зі сл. вітер. Подувом розкидати, роздувати в різні боки або по поверхні чого-небудь.
|| Поширювати в навколишньому просторі (звуки, запахи).
5》 перев. у сполуч. із сл. вітер. Розганяти, розсіювати в навколишньому просторі, в повітрі.
6》 перен. , розм. Руйнувати що-небудь, роблячи непридатним для використання.
|| Розривати, розбивати на частини, шматки кого-, що-небудь.
|| Знищувати в боротьбі.
7》 перен. , розм. Дуже лаяти, піддавати гострій критиці; засуджувати.
8》 перев. док. , безос. , розм. Дуже збільшитися в об'ємі від опухання; опухнути.
|| Стати дуже гладким; надмірно розтовстіти.