розмовляти
-яю, -яєш, недок. 1》 Усно обмінюватися думками, вести розмову, бесіду з ким-небудь.
|| Передавати свої думки, почуття за допомогою міміки, жестів.
|| перев. із запереч. не, з ким, між ким, розм. Підтримувати стосунки, зв'язки, спілкуватися з ким-небудь.
2》 Мати здатність, уміти говорити, висловлювати свої думки, почуття.
3》 Говорити, володіти якою-небудь мовою.