Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розлучник
-а, ч. , розм. Той, хто розлучає або розлучив кого-небудь із кимсь.
-а, ч. , розм. Той, хто розлучає або розлучив кого-небудь із кимсь.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: розлучник
матиме такий вигляд: Що таке розлучник
матиме такий вигляд: розлучник
матиме такий вигляд: Що таке розлучник