розлив
-у, ч. 1》 Дія за знач. розлити, розливати. Розлив металу.
Розлив крові — убивство, поранення кого-небудь.
2》 Вихід річки, озера з берегів (навесні, після великих дощів і т. ін.); повінь.
3》 Поверхня, простір, залиті водою; водяна гладінь.
|| перен. Широкий простір, зайнятий чим-небудь однорідним (рослинністю і т. ін.).
|| перен. Простір, залитий, заповнений світлом, туманом і т. ін.
4》 перен. Про милозвучні, переливчасті звуки, переливи голосу.
5》 перен. Великий, широкий рум'янець.