Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розкурювати
-юю, -юєш, недок. , розкурити, -курю, -куриш, док. , перех. 1》 Затягуючись, викликати або підтримувати горіння (цигарки, люльки і т. ін.).
|| Запалювати, припалювати (цигарку, люльку і т. ін.) для куріння; прикурювати.
2》 перев. недок. Проводити час за курінням; курити, покурювати.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розкурювати


матиме такий вигляд: Що таке розкурювати