Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розколювати
-юю, -юєш, недок. , розколоти, -колю, -колеш, док. , перех. 1》 Ударом, тиском і т. ін. розділяти що-небудь на частини, розбивати на уламки, шматки.
|| безос.
|| Розбивати (голову).
2》 перен. Розділяти суспільство, колектив, організацію і т. ін. та їх членів на групи, вносячи розбіжність у думки, погляди.
|| Вносити у що-небудь внутрішній розлад, роздвоєність.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розколювати


матиме такий вигляд: Що таке розколювати