Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розколочений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розколотити.
|| у знач. прикм.
2》 у знач. прикм. , перен. Який часто і сильно б'ється, колотиться від перенапруження, хвилювання, збудження (про серце).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розколочений


матиме такий вигляд: Що таке розколочений