Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розколотий
розколений, -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розколоти.
|| розколото, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. , перен. Який розколовся (у 2 знач. ).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розколотий


матиме такий вигляд: Що таке розколотий