розкол
-у, ч. 1》 іст. У Московщині середини 17 ст. – релігійний рух проти офіційної церкви, її догматів, який закінчився утворенням ряду сект.
|| Відокремлення від офіційної церкви.
2》 перен. Дія і стан за знач. розколоти, розколювати 2) і розколотися, розколюватися 2).
3》 спец. Довгий вузький коридор із дерев'яних щитів з розширеним входом, який споруджується для індивідуального огляду та підрахунку овець, коней.