розквитатися
-аюся, -аєшся і рідко розквитуватися, -уюся, -уєшся, док. , розм. 1》 Здійснити взаємні грошові розрахунки, розплатитися один з одним.
|| чим. Заплатити за що-небудь натурою.
2》 перен. Покінчити, упоратися з якою-небудь справою.
|| Відмовитися, звільнитися від чого-небудь.
|| Позбутися чого-небудь.
Розквитатися з життям — загинути, померти.
3》 перен. Відплатити, помститися за вчинене зло, за кривду, образу і т. ін.