розімлілий
-а, -е.1》 Дієприкм. акт. мин. ч. до розімліти.
2》 у знач. прикм. Який розм'як, розпарився під дією тепла (про предмети).
|| Який знеміг, знесилився від душевного або фізичного перенапруження, спеки, тепла і т. ін. (про людей).
|| розм. Який перестав бути напруженим; розслабився.
|| Який виражає душевну або фізичну розслабленість.
3》 у знач. прикм. Який розварився, упрів під дією тепла й вологи (про їжу).