роздільний
I розд`ільний-а, -е.
1》 Який ділиться на послідовні етапи або частини.
|| Який полягає у здійсненні таких етапів.
2》 Який діє, відбувається і т. ін. окремо від чогось іншого; відокремлений. Роздільний баланс.
3》 В якому чітко виявляються складові елементи (про вимову, звуки і т. ін.); виразний.
II роздільн`ий
-а, -е.
Який розділяє, відокремлює що-небудь одне від одного.
Роздільна здатність [фотооб'єктива] — властивість (фотооб'єктива) роздільно передавати на оптичному зображенні дуже близько розміщені точки або лінії.
Роздільний прутик — у художньому вишиванні – пружок, яким прикрашають рубці в жіночих сорочках, серветках, скатерках і т. ін.