розгублюватися
-ююся, -юєшся, недок. , розгубитися, -гублюся, -губишся; мн. розгубляться; док. 1》 Пропадати, губитися ненароком через чиюсь неуважність або від страху (про все чи багато чого-небудь).
2》 тільки док. , розм. Розминутися один з одним, згубити один одного.
|| Зникнути, пропасти кудись (про всіх або багатьох).
3》 розм. , рідко. Те саме, що розгублювати 1), 4).
4》 перен. Втрачати спокій, холоднокровність, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому і т. ін.
5》 тільки недок. Пас. до розгублювати.