Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розгублений
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розгубити.
|| розгублено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. , перен. Який розгубився, втратив спокій, холоднокровність, рівновагу, рішучість від хвилювання, страху, сорому і т. ін.
|| Який виражає розгубленість.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розгублений


матиме такий вигляд: Що таке розгублений