Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розголос
-у, ч. 1》 Розголошення, обнародування чого-небудь.
|| Поширеність, популярність чого-небудь. Набирати широкого розголосу.
Не робити розголосу — приховувати, тримати в таємниці що-небудь.
Піддавати розголосу — розголошувати що-небудь.
2》 Чутка, поговір.
3》 перен. , рідко. Шум, гамір.
-у, ч. 1》 Розголошення, обнародування чого-небудь.
|| Поширеність, популярність чого-небудь. Набирати широкого розголосу.
Не робити розголосу — приховувати, тримати в таємниці що-небудь.
Піддавати розголосу — розголошувати що-небудь.
2》 Чутка, поговір.
3》 перен. , рідко. Шум, гамір.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: розголос
матиме такий вигляд: Що таке розголос
матиме такий вигляд: розголос
матиме такий вигляд: Що таке розголос