Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розвінчувати
-ую, -уєш, недок. , розвінчати, -аю, -аєш, док. , перех. 1》 Робити недійсним чиє-небудь вінчання на царство, князівство і т. ін.
2》 розм. , заст. Припиняти церковний шлюб з ким-небудь.
3》 перен. Позбавляти слави, громадського визнання, показуючи, розкриваючи негативні риси чиєї-небудь поведінки, вдачі.
|| Викривати, засуджувати кого-, що-небудь.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розвінчувати


матиме такий вигляд: Що таке розвінчувати