Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розвінчаний
-а, -е.Дієприкм. пас. мин. ч. до розвінчати.
|| розвінчано, безос. присудк. сл.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розвінчаний


матиме такий вигляд: Що таке розвінчаний