Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розвідка
I -и, ж. Наукове дослідження, наукова праця з будь-якого питання.
II -и, ж. , діал.
Жінка, яка розірвала шлюб з чоловіком.
III -и, ж.
1》 Дія за знач. розвідати, розвідувати.
На розвідки — з метою дізнатися шляхом розпитування або спостереження про кого-, що-небудь.
Розвідка боєм — з'ясування бойової спроможності противника шляхом несподіваного збройного нападу.
2》 Військова група, що збирає відомості про ворога або про місцевість, яку він займає.
3》 Організація, що збирає відомості про економічне й політичне становище інших держав та про стан їхніх збройних сил.
4》 Попереднє обстеження місцевих умов, яке здійснюється до початку будівництва промислових об'єктів, залізниць, розробки корисних копалин і т. ін.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розвідка


матиме такий вигляд: Що таке розвідка