розвинений
розвинутий, -а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розвинути.
|| розвинено, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. , перен. Який досяг розумової, духовної зрілості, став розумово, духовно вищим.
3》 у знач. прикм. , перен. Який став кращим, досконалішим, піднявся на вищий щабель, досяг високого рівня у чому-небудь.
4》 у знач. прикм. Який виріс, укорінився, зміцнів.
5》 у знач. прикм. Який досяг фізичної зрілості.