Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розбуялий
-а, -е.1》 Який посилився, досяг у своєму вияві великої сили, інтенсивності (про почуття, стихійні сили і т. ін.).
2》 Який став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.). Розбуялі хвилі.
3》 Який пишно розрісся.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розбуялий


матиме такий вигляд: Що таке розбуялий