Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
розбушований
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбушувати.
2》 у знач. прикм. Який розбушувався, став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.).
-а, -е, розм. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбушувати.
2》 у знач. прикм. Який розбушувався, став бурхливим, неспокійним (про море, річку і т. ін.).
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: розбушований
матиме такий вигляд: Що таке розбушований
матиме такий вигляд: розбушований
матиме такий вигляд: Що таке розбушований