Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З И Ї Й К Л М Н О П [Р] С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я Ь
розбійник
-а, ч. 1》 Той, хто займається розбоєм, грабіжництвом.
|| перен. , розм. Той, хто чинить насильство, утиски, здирство і т. ін. щодо кого-небудь.
|| Уживається як лайливе слово.
2》 розм. Той, хто любить бешкетувати, пустувати (про дітей).
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: розбійник


матиме такий вигляд: Що таке розбійник