розбитий
-а, -е.1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до розбити 1-11), 15).
|| розбито, безос. присудк. сл.
2》 у знач. прикм. Розколотий на шматки, потрісканий, побитий.
3》 у знач. прикм. Дуже поношений, рваний (про взуття).
4》 у знач. прикм. Який розтріпався, скуйовдився (про зачіску, волосся); розтріпаний.
5》 у знач. прикм. Знесилений, виснажений чим-небудь.
|| Морально пригнічений.
|| Кволий, безсилий (про тіло або його частини).
6》 у знач. прикм. Позбавлений жвавості, ритмічності, твердості (про ходу).
7》 у знач. прикм. Який втратив своє нормальне звучання (про голос); хриплий, дрижачий.
8》 у знач. прикм. Якого зіпсовано частою їздою, ходінням і т. ін. (про шлях, дорогу).
9》 у знач. прикм. , перен. Якого занапащено, знівечено чим-небудь.
|| Якого погіршено, зіпсовано чимось.