Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
рогатка
-и, ж. 1》 Переносна загорожа у вигляді довгастого бруса, що тримається на зроблених навхрест стояках.
|| тільки мн. , перен. Взагалі якісь свідомо створені перешкоди.
2》 Дерев'яна розвилка з прив'язаною до обох кінців гумовою стьожкою для метання чого-небудь.
3》 заст. Металевий обруч з довгими вістрями, який з метою покарання одягається в'язневі на лице і замикається на шиї.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: рогатка


матиме такий вигляд: Що таке рогатка