робітний
-а, -е, заст. 1》 Працьовитий.
2》 Який працює; трудящий.
Робітні люди — у Росії 16-18 та першій половині 19 ст. – робітники підприємств, промислів і т. ін.
3》 Признач., відведений для роботи і робітників.
Робітний будинок іст. — особливий притулок для бідних із дуже тяжкими умовами життя і праці.