робити
роблю, робиш; мн. роблять; недок. 1》 перех. Займатися якою-небудь справою, діяльністю.
|| у сполуч. з ім. у знах. в. Уживається в знач. : виконувати, здійснювати те, що виражено іменником.
|| у сполуч. зі словами на позначення міри, кількості. Уживається в знач. : виконувати роботу, дію у вказаному обсязі.
|| рідко. Обробляти (землю). Робити внесок.
Нічого (нема що) робити — неможливо вчинити так, як хочеш, треба примиритися з тим, що є.
Робити візит (візити) кому — відвідувати кого-небудь.
Робити сцену кому — сваритися з ким-небудь, виражаючи своє незадоволення.
2》 перех. Виготовляти, виробляти що-небудь.
|| Створювати мистецькі вироби, твори.
3》 перех. і без додатка. Діяти, поводитися яким-небудь способом, чином.
|| Уживати якихось заходів.
|| для кого. Подавати допомогу кому-небудь.
Робити під себе — мочитися, випорожнятися в постелі (про дітей, хворих).
Робити ставку на що — розраховувати, покладати великі надії на що-небудь.
4》 перех. , ким, чим. Перетворювати кого-, що-небудь у когось, щось.
|| Надавати кому-, чому-небудь певних властивостей, якостей, ознак, якогось вигляду.
|| Примушувати кого-небудь бути кимсь.
|| Характеризувати кого-небудь певним чином.
5》 перех. і без додатка. Приводити до чого-небудь, спричиняти, викликати щось.
|| перех. Заподіювати, чинити кому-небудь зло, завдавати болю і т. ін.
|| перех. Створювати що-небудь.
6》 неперех. Займатися якою-небудь, перев. фізичною, працею; працювати.
|| ким, чим, на кому – чому. Використовувати кого-, що-небудь як силу, засіб, знаряддя праці.
7》 неперех. Обслуговувати кого-небудь своєю працею.
|| Працювати де-небудь, перебувати на службі, роботі.
|| Перебувати на якійсь посаді.
8》 неперех. , розм. Перебувати в дії, діяти, виконуючи своє призначення; функціонувати.