річ
I речі, ж. (мн. речі, -ей).1》 Предмет, перев. хатнього вжитку, трудової діяльності і т. ін.
|| Будь-який предмет взагалі.
|| мн. Одяг, білизна, предмети особистого користування і спеціального призначення. Зимові речі.
|| мн. Предмети особистого користування, зібрані й запаковані для перевезення їх в інше місце.
|| мн. Предмети, що належать кому-небудь; майно.
|| Що-небудь їстівне.
|| Який-небудь предмет, що викликає захоплення. Речі першої потреби.
2》 Явище дійсності, вияв або результат якої-небудь дії, діяльності; випадок, факт, подія.
|| Ситуація, становище, які склались у кого-небудь із чимсь.
|| у сполуч. з означ. Те, що для кого-небудь є важливим, має неабияке значення, становить певну цінність.
|| Те, що стосується якогось кола питань, пов'язане з ним.
|| Те, від чого залежить щось, потреба в чому-небудь. Звісна річ.
Стан речей — певна ситуація, що склалася на даному етапі, в даний момент.
3》 Твір літератури, мистецтва, наукова книга.
4》 Робота, справа і т. ін., якою займається або повинен займатися хто-небудь; діло.
|| Те, що безпосередньо стосується кого-небудь, входить у чиїсь обов'язки, є чиїмсь завданням.
|| мн. Вчинки, поведінка кого-небудь.
У тім-то й річ, що ... — уживається для наголошення, підкреслення того, що висловлюється.
До речі — а) в потрібний момент, вчасно, до ладу; б) потрібний, своєчасний; в) так, як треба, вдало, влучно; г) (у знач. вставн. сл.) уживається для позначення побіжного зауваження, доповнення до щойно висловленого або у зв'язку з ним.
5》 тільки мн. , філос. Об'єктивний світ (предмети, явища), що існує поза свідомістю людини і діє на її свідомість.
II речі, ж. , розм.
1》 Те саме, що мова 1-3).
2》 Те, що вимовляє, говорить хто-небудь; чиїсь слова, вислови.
|| Розмова, бесіда між кимсь, розповідь про кого-, що-небудь.
Не об тім річ — уживається на позначення того, що чиєсь припущення не має жодного зв'язку з висловленим.
3》 рідко. Публічний виступ, промова.