Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
різець
-зця, ч. 1》 Однолезовий інструмент для обробки площин, а також циліндричних і фасонних поверхонь металевих, пластмасових та інших заготовок; ріжуча частина інструмента чи якого-небудь знаряддя.
|| Інструмент для різьблення.
|| Інструмент для підрізування стільників.
2》 Знаряддя кам'яного віку з кременю для обробки кістки, рогу та деяких порід каменю.
3》 тільки одн. , перен. Про мистецтво скульптури.
|| Майстерність, стиль, манера якого-небудь скульптора.
4》 Передній зуб плоскої форми у людини або тварини.
Ви можете поставити посилання на це слово:

матиме такий вигляд: різець


матиме такий вигляд: Що таке різець