рівновага
-и, ж. 1》 Стан нерухомості, спокою, в якому перебуває яке-небудь тіло під дією рівних, протилежно направлених сил. Динамічна рівновага. Теплова рівновага.
Органи рівноваги — органи людини, більшості тварин та деяких рослин, які реагують певним чином на зміни положення тіла в просторі.
Рівновага сил мех. — зрівноваження дії кількох сил на тіло.
2》 Стійке положення кого-, чого-небудь у просторі.
|| перен. Спокійний душевний стан людини.
Виводити (вивести) з рівноваги кого — позбавляти кого-небудь спокою, терпіння, витримки і т. ін.
Втрачати рівновагу — а) не міцно, не твердо стояти, триматися і т. ін., падаючи, хитаючись; б) перебувати в стані нервового збудження, хвилювання, роздратування і т. ін., втрачати спокій, самовладання, терпіння.
Душевна рівновага — стан спокою, відсутність переживань, хвилювань і т. ін.
3》 перен. Стійке співвідношення між чим-небудь, урівноваження одного іншим.
Екологічна рівновага — баланс компонентів, що утворюють довкілля, і природних процесів, які призводять до довготривалого існування екосистеми.