риза
-и, ж. 1》 церк. Верхнє вбрання священика, яке вдягається під час богослужіння.
2》 Парадний одяг царів.
3》 Металеве покриття, оздоблення на іконах, що залишає відкритими лише зображення обличчя та рук; оклад.
4》 заст. , поет. Взагалі одяг.
Напитися до покладання риз перен. — дуже сильно, до непритомності сп'яніти.
5》 розм. Смуга землі.
6》 зах. Спеціальне пристосування у вигляді дерев'яного жолоба, яким гуцульські лісоруби спускають з гори вниз зрубані дерева.