Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
речитатив
-у, ч. , муз. 1》 Форма вокально-музичного твору, яка інтонаційно та ритмічно наближається до декламації; наспівне декламування.
|| Промовляння співучим голосом, наспівним декламуванням.
2》 у знач. присл. речитативом. Наспівно, протяжно.
-у, ч. , муз. 1》 Форма вокально-музичного твору, яка інтонаційно та ритмічно наближається до декламації; наспівне декламування.
|| Промовляння співучим голосом, наспівним декламуванням.
2》 у знач. присл. речитативом. Наспівно, протяжно.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: речитатив
матиме такий вигляд: Що таке речитатив
матиме такий вигляд: речитатив
матиме такий вигляд: Що таке речитатив