ретардація
-ї, ж. , літ. 1》 Композиційний прийом, який полягає у штучному уповільненні розгортання сюжету, дії шляхом введення в художній твір вставних сцен та епізодів, описів природи і т. ін.
2》 лінгв. Повторення фонетичної ознаки одного з попередніх звуків у наступному; асиміляція.
3》 біол. Більш пізня закладка органу та уповільнення його розвитку порівняно з предками.
4》 Тимчасова або стійка зупинка психічного розвитку, а також затримка його темпу.