реперкусія
-ї, ж. 1》 муз. Повторення звука на тій самій висоті в деяких невмах і при псалмодуванні.
2》 муз. Характерна інтонація певного григоріанського ладу, що підкреслює інтервал між реперкусою і фіналісом.
3》 мед. Вторинні, відбиті розлади, які спричинюються реакціями нервової систем у відповідь на подразнення з первинного вогнища в ураженому органі або тканині.