рента
-и, ж. , спец. Дохід з капіталу, землі або майна, що його власники одержують регулярно, не займаючись підприємницькою діяльністю.
Абсолютна рента — форма земельної ренти, одержувана землевласниками незалежно від родючості і місця розташування земельних ділянок.
Довічна рента — умовна рента, при якій платежі припиняються у разі смерті певної особи (або осіб), зазвичай ануїтента.
Натуральна рента — рентна плата у вигляді частини врожаю орендаря, що передається землевласнику.