Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
ремісник
-а, ч. 1》 Особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом, користуючись власними засобами виробництва.
2》 перен. Той, хто працює шаблонно, без творчої ініціативи, натхнення.
3》 розм. Учень ремісничого училища.
-а, ч. 1》 Особа, яка володіє певним ремеслом і виготовляє на продаж та на замовлення вироби ручним кустарним способом, користуючись власними засобами виробництва.
2》 перен. Той, хто працює шаблонно, без творчої ініціативи, натхнення.
3》 розм. Учень ремісничого училища.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: ремісник
матиме такий вигляд: Що таке ремісник
матиме такий вигляд: ремісник
матиме такий вигляд: Що таке ремісник