рейка
-и, ж. 1》 Сталевий вузький брусок, що прикріплюється двома рядами на шпалах для руху залізничних, трамвайних та інших поїздів, вагонеток, підйомних кранів і т. ін.
|| Кусок такого бруска, що використовується для подання певних сигналів.
2》 перев. мн. , перен. Напрям діяльності, способи дії і т. ін.
Ставати на рейки чого, які — обирати певний спосіб життя, дії, напрям діяльності і т. ін.
3》 Вузька і тонка дерев'яна планка чи брусок.
4》 Дерев'яний брусок або планка з поділками для вимірювання лінійних величин.
Геодезична рейка — вимірювальний пристрій, що його використовують при нівелюванні.