Великий тлумачний словник (ВТС) сучасної української мови
резистин
-у, ч. Сплав міді, марганцю й заліза; застосовують у виробництві опорів електричних нагрівальних приладів.
-у, ч. Сплав міді, марганцю й заліза; застосовують у виробництві опорів електричних нагрівальних приладів.
Ви можете поставити посилання на це слово:
матиме такий вигляд: резистин
матиме такий вигляд: Що таке резистин
матиме такий вигляд: резистин
матиме такий вигляд: Що таке резистин