резервний
-а, -е.1》 Який заготовляється для резерву (у 1 знач. ) і використовується в разі потреби; запасний.
Резервна норма фін. — норматив депозитних зобов'язань, що їх комерційний банк повинен зберігати у центральному банку або у власних сховищах.
Резервне місто — одне із 12 міст у США, де розташовані федеральні резервні банки.
Резервний капітал — частина грошових прибутків, що виділяється для відшкодування можливих збитків.
Резервна валюта — іноземна валюта, що накопичується центральним банком країни для міжнародних розрахунків.
2》 Який перебуває у резерві (у 3, 4 знач. ).